Баюнка: Лариса Коваль
Толмач: City_Shaman
Не скоренилась тень. Жывьот ешшо она.
Кожной могьот в йо ажно камем кинуть.
Я ж, обымавшы зорьку, как детину,
Пайдам на небо сыскивать слова.
А тень моя бут лытать по земи.
Кем я была и кем ужо не бум-от?
И пусь за то мя людь кожной осудит
Покамес тень снега не замьоли.
Самопетой верш-тот:
Не зникла тінь. Вона іще жива.
Ще може хтось у неї камінь кинуть.
Я ж пригорнувши зірку, як дитину,
Піду до неба жебрати слова.
А тінь моя залишиться землі.
Ким я була і ким уже не буду?
Хай хтось мене за те безбожно судить
Допоки тінь сніги не замели.
Аржан здеся:
http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=koval&page=koval070
Дружны вершы нарождьонной в Сибири, в г. Омску украинской вершебаюнки Ларисы Коваль мочно чотать здеся: http://poetyka.uazone.net/koval/
http://volgota.com/nie-skorienilas-tien-zhyv-ot-ieshsho-ona
2024
10 miesięcy temu
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz