Російський національний характер

Не можна заперечувати талановитість російського народу. Характерною рисою руських є багатство почуттів і афектів, інакше кажучи, інтенсивність внутрішнього життя. Багатством внутрішнього життя і пояснюється дивовижне поєднання протилежних рис російського характеру. Чесність, правдивість, доброта і вірність поєднуються з замкнутістю, брехнею, хитрістю, насильством, жорстокістю і фанатичною ненавистю.

Руський живе не розумом, а почуттям, він дотримується свого серця. Цим і пояснюється його релігійність. Росіяни вірять, вони хочуть вірити в що-небудь або кого-небудь: це треба розуміти не тільки в релігійному сенсі. При цьому вони дуже добре відрізняють правдиво від фальшивого.

Християнізація російського народу завжди була виключно поверхневою. На ділі ж російські людини - природжені, переконані і органічні язичники. І найбільш зрозуміла їм сакральна цінність - це ритуальний транс.

Тому й пристрасть до випивки. У стані сп'яніння вони намагаються долучитися до трансцендентному джерела знання, щоб отримати відповіді на хвилюючі їх питання, вирішити найбільш актуальні проблеми, з'ясувати хвилюючі їх відносини.

І в цьому ритуалі не обійтися без наставника. Саме тому побутова руська культура так цупко і міцно запозичила начебто чужорідні кавказькі звичаї застілля, пов'язані зі складними і обов'язковими правилами виголошення тостів і провідною роллю тамади.

Істинним же божеством для російської людини є Влада. А найбільш священна та Влада, яка поєднує в собі силу і справедливість. Причому сила розуміється, як здатність вселяти одночасно страх і повагу, створюючи просту і зрозумілу картину світу і уникаючи вибору з великої кількості альтернатив. А справедливість - як відповідність найбільш таємним, невисловленім очікуванням (на відміну від дешевого популізму, який апелює до тих очікуванні, які самі зриваються з язика).

Однією з характерних рис росіян є витривалість і довготерпіння. Руські звик переносити страждання і образу. Це не означає, що у нього атрофувалися почуття образи: заподіяна несправедливість викликає глибокі моральні переживання, хоча зовні це непомітно. У той час як європеєць намагається помститися за образу, росіяни навчилися переносити страждання з фанатичним терпінням. Якщо ж чаша переповнена, російська людина повстає і довгий терпіння вибухає з шаленою, шаленою силою.

Характерно також і те, що росіянам необхідно міцне керівництво (сильна особистість). Вони радісно йдуть за зухвалим, енергійним і визнаним ними вождем, який особистим прикладом і теплим почуттям зуміє завоювати їхню довіру. Вони готові на жертви, але тільки - «в ім'я ідеї».

Особливо руські вдячні за довіру і сердечну теплоту з боку керівника.

Якщо росіянин вірить і відчуває справедливе ставлення до себе, він готовий перенести суворість, навіть жорстокість. Добре й справедливе поводження для нього важливіше, ніж сприятливі умови життя. Російська людина найбільше цінує, як то кажуть, "людське відносини". Це вираз популярне серед них і відіграє велику роль в характеристиці людей. Під ним слід розуміти не м'яке ставлення, а визнання особистості. Навіть проста російська людина в цьому відношенні дуже чутливий і має почуття особистої та національної честі. Зневажливе ставлення, особливо з боку націй, які вважають себе вище в культурному відношенні, глибоко ображає в них почуття національної честі і викликає ворожість. Особлива чутливість росіян у цьому відношенні змушує припускати, що вони стоять нижче європейців. Найгіршим образою для руського є погляд на нього як на людину нижчого класу - напівлюдини.