«Я издивился. Де деваться?» (с книги „Кобзарь”)

Баюн: Тарас Шевченко
Толмач: City_Shaman

Я издивился. Де деваться?
Чо деять мне, чо зачинать?
Людьов, жеребей зычно клясть –
Ково там! Не гля мя та дея.
Как жыровать в чужом краю
И в одиноте бескултышной?
И скока назапьорке жыть?
Коль мог бы схрумкать кандалы,
То хрумкал бы их помальоху.
Однако зосско ковали
Каньгу двужыльную ковали.
Не схрумкать йо. Ай, люшеньки!
Яремники нешшасны мы
В диком буяне за Уралом.


Самопетой верш-тот:

„Самому чудно. А де ж дітись?”
(з книги „Кобзар”)

Самому чудно. А де ж дітись?
Що діяти і що почать?
Людей і долю проклинать
Не варт, єй-богу. Як же жити
На чужині на самотні?
І що робити взаперті?
Якби кайдани перегризти,
То гриз потроху б. Так не ті,
Не ті їх ковалі кували,
Не так залізо гартували,
Щоб перегризти. Горе нам!
Невільникам і сиротам,
В степу безкраїм за Уралом.

1847 г.

http://volgota.com/ia-izdivilsia-die-dievat-sia-s-knighi-kobzar